Американський десант у Чорному морі: чи допоможуть США відстояти морські кордони України? – новини ZIK.UA

середа, 9 січня, 2019, 3:55 Політика

  • Читать эту новость на русском


Американський десант у Чорному морі: чи допоможуть США відстояти морські кордони України?

США відрядили десантний корабель Fort McHenry до Чорного моря для підтримки безпеки в регіоні, повідомили в 6-му флоті Сполучених Штатів. На борту судна можуть розміщуватися до 500 морських піхотинців і п’ять транспортних катерів на повітряній подушці для висадки десанту на берег. Віце-адмірал Ліса Франкетті повідомила, що перехід судна підтверджує колективну підтримку США безпеки в Чорному морі і підсилює «міцні відносини з союзниками та партнерами НАТО в регіоні». Об этом сообщает ups-inform.in.ua со ссылкой на СМИ.


Про це йдеться у матеріалі Голос Америки.


25 листопада прикордонні кораблі Росії обстріляли й захопили три українські кораблі в нейтральних водах Керченської протоки, а з ними 24 військовослужбовців, троє з яких були поранені. Управління ФСБ Росії у Криму стверджувало, що вони «незаконно перетнули держкордон Росії» і здійснювали «небезпечні маневри» на шляху до Керченської протоки. Європейські країни і США розкритикували дії Росії в Керченській протоці. Україна вважає моряків військовополоненими, тобто непідсудними російським судам, й анонсує нові проходи в Азовське море.


Російський адвокат Ілля Новіков в ефірі російського радіо «Эхо Москвы» уточнив обставини обстрілу і захоплення українських кораблів недалеко від Керченської протоки. Він розкрив нові деталі самої спроби проходу в Азовське море.


«Із ранку 25-го числа три українські кораблі запросили, як це раніше робилося неодноразово, прохід через Керченську протоку. Там було два катери, які за своїми габаритами, у принципі, могли б лоцмана й не викликати. І був буксир, який більший, ‒ і для нього, за правилами, був потрібний лоцман. Спершу їм дали згоду на прохід. Потім раптово і без будь-якого пояснення причин по радіо стали говорити, що ні, там закрита акваторія, ви не можете туди рухатися, негайно розверніться. Хоча в системі, яка відстежує всі навігаційні повідомлення ‒ повідомлення про катастрофи, повідомлення про стихійні лиха тощо, ‒ було видно, що Росія цю акваторію, через яку вони рухалися, не оголошувала закритою зоною», – повідомив він.


Ілля Новіков наголосив, що розповідає це зі слів одного із захоплених українських моряків, тобто свого підзахисного.


«Але цього не заперечує й російська сторона. І це можуть підтвердити нейтральні судна, які там рухалися у великій кількості. Тому що всі ці повідомлення виводяться в режимі реального часу. Повідомлення про те, що там щось відбувається, з’явилося значно пізніше, через багато годин по тому. Мабуть, хтось ухвалив рішення з російського боку: «а давайте ми їх просто не пустимо, оголосивши це закритою зоною». Але це рішення запізнилося. Оформити його правильно вже не встигли. До цього моменту, коли вони рухалися в бік протоки і в бік мосту, і належать ось ці знамениті кадри з таранами. На цей час припадає епізод, коли два російські кораблі таранили один іншого. І офіційно це назвали так, що це було наслідком того, що український буксир небезпечно маневрував. Тобто вони хотіли удвох таранити український буксир, але той ухилився», – розповів адвокат.


Ілля Новіков вказав також на те, що порушенням кордону російські силовики вважають не зближення українських кораблів із перекритою в той час Керченською протокою, а розворот назад у Чорне море після того, як вони так і не дочекалися лоцмана.


«Нам намагається цю ситуацію подавати російська сторона, що «так, ми бачили, що вони порушують кордон, ми зобов’язані були це припинити». Ось це «зобов’язані припинити» вилилося в стрілянину з гармати великого калібру.


За спостереженнями мого підзахисного Романа Мокряка, було витрачено щось на кшталт 1200 снарядів. Вони дивом не загинули. Стріляв (російський) прикордонний корабель «Ізумруд». Українські кораблі стали розходитися, щоб зменшити кількість мішеней. У підсумку «Ізумруд» пішов за катером «Бердянськ», на якому був Роман. У нього влучили 4 рази. Як мінімум 4 рази. Це те, що помітив екіпаж. Можливо, зараз буде проведена експертиза, огляд цього корабля, і ми дізнаємося, що там було більше влучень. Але 4 вони зафіксували самі. З них 2 були безпечними, а 2 були небезпечними», – повідомив Ілля Новіков.


Заступник директора українського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь розмірковує, коли і за яких умов українські кораблі зможуть спробувати знову пройти через Керченську протоку.


«Я думаю, що ці анонси і візит американського корабля не пов’язані. Існує план перебування кораблів ВМС США в Чорному морі, щоб продемонструвати свою присутність і показати, перш за все Росії, що НАТО не забуває про Чорне море. Україна ж демонструє, що не здаватиме Керченську протоку та Азовське море Росії, буде наполягати на свободі судноплавства і навігації в цьому районі. Але зараз не найкращі погодні умови, щоб проходити через Керченську протоку й Азовське море, особливо з огляду на те, що українські кораблі не дуже готові, з точки зору мореплавства, до таких далеких переходів. Тому я думаю, що це зроблять у більш зручний час», – каже експерт.


Щодо слів Іллі Новікова про 1200 пострілів і всього декілька влучань в українські кораблі, Михайло Самусь не бачить тут нічого дивного.


«Установка АК-630 ‒ зенітна, тобто для протиповітряної оборони, зі швидкострільністю в декілька тисяч пострілів на хвилину. Завдяки цьому гармата й може збивати літаки, створюючи хмару снарядів. Я думаю, що за тривалістю вогню й визначили кількість снарядів. Тут нічого дивного, ніяких сенсацій немає. Потрібно тільки уточнити, що це не великого калібру гармата ‒ там 30-міліметрова гармата, але з великою швидкострільністю. Україні необхідно мати кораблі з ракетним озброєнням, яке зможе знищувати кораблі, що намагаються використовувати такі гармати. Морський бій дуже швидкоплинний, і якщо у нас буде броня проти 30-міліметрової гармати, то Росія використовуватиме 76-міліметрові, й так далі. Так що найправильніший шлях ‒ поставити на озброєння протикорабельні ракети й швидкохідні кораблі типу «Лань», – вважає Михайло Самусь.


Україна подала до Європейського суду з прав людини позов щодо факту незаконного затримання Росією кораблів і моряків у Чорному морі. Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко пояснює перспективи звернення.


«У позові було заявлено кілька аспектів: право на життя, право не бути підданим катуванню чи принизливому поводженню, право на свободу та особисту недоторканність, право на справедливий суд. Тепер Європейський суд з прав людини зобов’язаний розглянути звернення української сторони, яке ляже в міждержавні справи окремим складовим елементом. Ще жодна така справа не була розглянута належним чином, не були ухвалені рішення. Це складне питання для ЄСПЛ, але ми знаємо, що за правилом 39 про невідкладні заходи він ухвалив рішення щодо моряків, захоплених у полон, і Росія фактично його не виконує. Мабуть, зараз європейські юристи працюють, балансуючи на межі, щоб не дати Росії зовсім вийти з юрисдикції Страсбурзького суду і змусити її виконувати вимоги європейської Конвенції з прав людини», – зауважує правозахисник.





Додайте ZIK.UA в обрані джерела Додати в обрані Google News

Джерело статті: “http://zik.ua/news/2019/01/09/amerykanskyy_desant_u_chornomu_mori_chy_dopomozhut_ssha_vidstoyaty_morski_1484163”

 

СМАРТ-БЛОГИ

Новости регионов