Катерина Павленко з Гостомельщини: Робимо все, щоб підтримати моральний дух людей

З Катериною Павленко, начальником відділу культури, молоді та спорту Гостомельської селищної ради, «Моя Київщина» поспілкувалася про наслідки жорстокої окупації, відновлювальні роботи в закладах культури громади, їх проблеми та потреби

Об этом сообщает Компромат PRO

- Пані Катерино, звідки Ви родом? Як пережили окупацію?
Я – корінна гостомельчанка і цим пишаюся. 24 лютого з території військового містечка переїхала з родиною в Гостомель – в самісінький центр...
Збори родини тривали дуже швидко, тому із речей був лише верхній одяг і частина документів. Під час окупації нас врятували люди. Єднання і підтримка відчувалася скрізь, а 10 березня відбувся зелений коридор.

До рідного міста я повернулася 14 квітня. Перше, що зробила, це попрощалася зі своїм знищеним будинком, від якого віяло холодом, горем, пусткою... Мала переконатися, що білих орхідей на вікні більше не побачу. Тоді ж повернулася до роботи. Наступним викликом став пошук і розуміння своєї місії та значення культури під час війни. Першим організованим заходом стала церемонія поховання... Перший Герой повернувся додому на щиті в село Озера. А далі було продовження.
- Скільки закладів культури у Вашому підпорядкування та які збитки їм завдані?
- У нашій громаді 4 бібліотеки, 4 клуби, Гостомельська мистецька школа та стадіон. Після окупації, звісно, працювати у звичному форматі вже було неможливо: розбомблені заклади та футбольне поле з трибуною, розтрощена апаратура, розбиті вікна та двері, вкрадене обладнання, розірвані навмисне на шматки вишиванки, чоботи, акордеони... Мовчали і голоси вокальних колективів.
- Що вже вдалося зробити? Хто наразі фінансує відновлювальні роботи, бо відомо, що і в мирний час заклади культури катастрофічно недофінансовувалися? На якій стадії ведуться роботи?
- Завдяки волонтерам, які забили вікна плівкою і накрили дах, вдалося протриматися майже до осені. Першим, що разом із командою та волонтерами вдалося відновити, був стадіон: директор стадіону та тренер футбольної команди «Кімерка» Венгер Олександр разом із друзями та партнерами засипали поле стадіону, застелили рулонним газоном, вдобрили як слід – і 1 червня ми вже провели спортивний пікнік до Дня захисту дітей. Почали активно повертатися діти і займатися улюбленим видом спорту – футболом.

А потім почалося поступове відновлення: вставили вікна в чотирьох закладах культури. Клуб у селі Мощун постраждав найбільше, проте до кінця року вдалося його привести до робочого стану: замінити опалення, встановити вікна, двері, зробити дах, утеплити фасад, відремонтувати фоє тощо. Залишилося зробити внутрішні роботи на другому поверсі, проте коштів наразі на це бракує – шукаємо меценатів.

Будинок культури у селі Озера також потребує невідкладних заходів і капітального ремонту. Трибуна стадіону разом із роздягальнями через протікання даху, який посічено уламками від снарядів, потребує термінового відновлення. Вдалося зробити поточний ремонт культурно-оздоровчого комплексу в Гостомелі, замінити вікна, стелю, підлогу, стіни, щоб перебування в закладі було більш приємним, затишним і корисним, адже там розташовано пункт незламності. Бібліотеки громади також потребують ремонтів, оновлення матеріально-технічної бази, комп’ютерного обладнання та якісних україномовних книжок.
- Як співпрацюється з місцевою владою? У чому, на Вашу думку, полягає нині культурний фронт?
- З військовою адміністрацією працюємо разом у напрямку пошуку партнерів, яким небайдужа культура. Культурний фронт зараз – це соціально-психологічна підтримка, активний волонтерський рух та пошук нових внутрішніх ресурсів, натхнення для повноцінного протистояння ворогові і заради підтримки захисників і захисниць.

- Дуже багато іноземних спонсорів наразі допомагають у відновленні знищених міст та сіл України. Скажіть, будь ласка, якщо Вам відомо, чи перенаправлялася якась частина таких коштів на відновлення розрушених закладів культури у вашій громаді?
- Наскільки я знаю, іноземні кошти були залучені для ремонту даху у будинку культури села Мощун. Це поки що все.
- Чи здійснюється процес декомунізації та дерусифікації безпосередньо у ваших закладах культури?
- Процес декомунізації ще не набрав активних обертів і зараз перебуває у фазі збору пропозицій для перейменувань і роботи в цьому напрямку у нас дуже багато. Незважаючи на труднощі, культурно- спортивна команда громади постійно проводить активності та шукає нові проєкти: змагання, турніри, майстер-класи, жіночі клуби, зустрічі тренінги – все, щоб підтримати моральний дух людей.

Источник: Редакция